Tap to unmute
Меня бендери не устраивают! Проблеми ВПО у нових громадах | Жити далі
Вставка
- Опубліковано 1 лют 2023
- Війна забрала у Насті все, крім доньки, і змусила починати життя спочатку у новому статусі - ВПО. За оцінками міністерства соцполітики сьогодні таких як вона майже 5 мільйонів. І їхня інтеграція у нових громадах проходить вкрай важко.
Напишіть у коментарях - чи були ви свідками негативного ставлення до переселенців? Та як на вашу думку варто вирішувати конфліктні ситуації - адже нам українцям треба буде разом Жити Далі!
1+1 media за підтримки Благодійної організації "Cмарт Ангел" запускає масштабний мультижанровий спецпроєкт "Жити далі". Його мета - допомогти українцям справлятися з негативними емоціями, піклуватися про ментальне здоровʼя, знайти нові точки опори та продовжувати жити, навіть коли наше мирне життя через повномасштабну війну рф в Україні поставлено на паузу.
Контакти центрів психологічної підтримки
Волинська область: (096) 845-04-50 (цілодобово), (050) 700-72-00, (067) 399-03-00, (066) 395-89-02, (068) 049-28-49.
Львівська область: 0 800 211 444, 0 800 331 945.
Івано-Франківська область: (068) 600-99-13.
#житидалі #впо #психологічнадопомога 
Розваги
![FaZe Kaysan - Leavem Stuck (feat. Sdot Go, Jay Hound & Sha Gz) [Official Music Video]](http://i.ytimg.com/vi/GjwmkE7KiLM/mqdefault.jpg)
Я тільки 50 перших днів війни жила як впо. Бачили б ви, як я поверталася. Що в душі творилося. Готова була впасти і землю рідну цілувати. Як я побачила понівечену рідну землю... ніби це моє тіло понівечили... Ніколи раніше я б не могла подумати, як я люблю свій дім, свою рідну землю. Бідні люди. Як я співчуваю Вам!
Я з Кременчука, багато людей впо. На щастя ніколи не бачив та не чув негативу ні з місцевих ні від людей котрі вимушені були переїхати. Навпаки настільки багато людей, особливо підлітків котрі намагаються спілкуватись Українською хоч і чути що поки не все вдається. Але у магазинах, на вулиці, і у під'їзді всі все розуміють і ставляться з повагою. Я пишаюсь своїм містом що незважаючи ні на що, людяність і взаємоповага переважає усе.
❤віри,здоров'я і миру вам ,вірю що перемога буде за нами і будемо жити ще краще.
@Феодосія Покотилова щ
Це так,готов все обійняти і цілувати.і тягне поветатися тільки додому, мені 68 і я хочу помертитна рідній землі,приповзу
Мы жили с мамой и дочкой два первых месяца войны в Польше в семье. Нас приняли очень тепло. Сейчас мы вернулись домой и до сих пор с огромной благодарностью вспоминаем семью Агнешки Орловской. До сих пор они нам периодически звонят и интересуются как мы.
@Михаил Сергеев може ви закриєтесь вже зі своєю російською пропагандою??? У поляків не має своїх проблем?? Тільки й думають як захватити захід України...тільки росія живе в гімні і хоче аби інші так жили
@Зоя Золотняк не за проросійську позицію, а за позицію, що їй всі винні. Все тій жінку було не так то ліжко замале, то їжа не така, то людей багато на кухні… Передивіться відео уважніше.
@Валентина Панасенко варвары
Очень тяжело быть беженцем.это в первую очередь языковый барьер,.Нас приютила Швеция .СпасиБо шведам за всё. Быстрей бы домой Моя родина Донецк ( нас 7, Я ,дочь и 5 детей).Пусть благословит Господь каждого, кто нам помогает.
@Natali Natali ей при рождении его забыли вложить в черепную коробочку
@Ilona Me вам яке діло? Вони жили за ваш рахунок чи що?
@Игорь Саковский за сколько минут вы научились узнавать направление прилетов? А у них было 9 лет. На донецком направлении работают донецкие. сами себя обстреливают? своих детей и свои семьи? А потом по ротации приходят домой и обнимают тех, кого обстреливали, свою семью?
Моя мама як біженка зупинилась в Одесі. Дуже гарне ставлення місцевих жителів! Дуже вдячна одеситам за розуміння, співчуття, допомогу , людяність!!!! Всім, всім одеситам величезна подяка і низький уклін!
@Надежда Рубан скоро ви будете китайською народною республікою
@Дария Поляруш так воно і є на всі 100%. Треба знати свою історію, а ті,що понаїхали з рашки їм байдуже до наших традицій. Це тіла, які не цінують не тільки чуже,але і до свого їм діла нема. Голова їм дана для того, щоб тільки жувати
@Хитрый Кот pnx бот ольгінсткий
Бідні моі люди, як же вам важко , скільки горя вам випало пережити . Перемішане життя. Люблю вас усіх, обнімаю вас, не сердяться один на одного, простіть що не так
@Надежда Рубан ні, твої на черзі.
@Надежда Рубан змініть музику. Одне й те ж про « данбили бамбас» та розіп‘ятого хлопчика у трусиках. Самим не надоїло???
@Марина Бабенко пані ви що йо .?
Люди!!! Оставайтесь людьми, будьласка!!!!!мы должны объединяться, а не розьединяться!!!! Так буде все Укратна!!!!💛💙
@Светлана то ли дело ваши скрепьі)))" круче" них у вас лишь ваша лишняя хромосома
@Хитрый Кот не врите)))
@Марія Герега
Тебе переобуваться пора. Власть меняется. 😆 Зрозумiло?
А твою мойву учить никто не собирается. Сама скоро будешь учить польский, венгерский, чешский или английский. 😄
Я из Харькова.Грады,самолёты, в обстрелы,погреб/2 на 2,где мы были в шестером, метро,холодный пол,много страха и слёз. До сих пор плохо сплю,головная боль,остался страх от резкого стука,чего либо.Но я не об этом.Мы уехали в Чехию с дочкой.Много хорошего,люди встречались понимающие.Но были и те,которые смотрели на тебя/а чего ты сюда приехала.....Было всего.Согласна с психологом/тот кто через это не прошёл -не поймёт. Мы приехали домой,слава богу целое жилье. До сих пор обстреливают. Но мы дома.НО ДРУГИЕ ,КОТОРЫЕ ЧЕРЕЗ ЭТО НЕ ПРОШЛИ.НЕ ПОЙМУТ,МОГУТ СОЧУВСТВОВАТЬ,ЖАЛЕТЬ,НО НЕ ПОЙМУТ. Надо в ЭТОМ быть.Вчера с дочкой проехались на район /Салтовки, вы не представляете что там делаеться,это спальный был район,там жило не одна сотня людей и нет ни одного целого дома/это многоитажки .Мы ходили часа 2 в этом районе и я не могла успокоиться от слёз. Смотрела на эти развалины, снесенные от взрывов балконы,этажи,забитые фанерой окна.И за каждым окном была жизнь,смех детей,любовь,ссоры жизнь.И ничего этого нет,уже нет.И давайте смотреть правде в глаза,нас люди ,через это не прошедшие, живя в комфорте и тишине-нас не поймут....Никогда не поймут.И хочу сказать,русский язык тут не причём. Это у нас в голове.Я дома и вокруг меня разговаривают на разных языках и проходят через этот ужас ,страдают,люди говорящие на разных языках,в то числе и на русском.И пусть задумаються те ,которые думают по другому.А мы ХАРЬКОВЧАНЕ, где много русскоязычных ,закрываем своей грудью, то что стоит позади нас.
А чого ви притензії ставите до західної України,а не до раші ,ми що на вас нападали ?
@Nataliya Danylyuk Наталя, ваше высокомерие вас не красит. Западная Украина очень долго была под Польшей и язык, на котором вы говорите, не чистый украинский, поэтому не задирайте нос. И я знаю, о чем я говорю. Моя прабабушка из Западной Украины.
Зачем вы разделяете. Люди с Восточной Украины не отвечают за то время, когда их землю заселяли россиянами, за ту политику, которая велась на этих землях.
Сейчас надо объединяться. Добрее будьте. Берите пример с поляков.
@Nataliya Danylyuk Это кому претензии??? Я и 90% моих знакомых, таких же как и я Харьковчан - "щірі українці", независимо от того, что по паспорту евреи, русские, белорусы и т.д., говорящие как на русском, так и на украинском. Мы работали с переселенцами, волонтерили, вкладывали душу в наш любимый украинский Харьков... А тон свой свысока уберите, гордыню обуздайте, отвратительно напоминает российский шовинизм.
@Фурія А мне понравился! Как Харьковчанке - понравился! А вы приедьте к нам погостить и, глядишь, через месяц-другой мир по-другому будете воспринимать.
С языком действительно проблема😕 Отдельные люди думают что могут мне делать замечания по поводу языка, в то время как я остаюсь в стране и не еду за границу, работаю там куда переехала и оказываю помощь тем кто нуждается. Я учу украинский язык и стараюсь на нём говорить, на сколько для меня это возможно. Хочу сказать большое спасибо тем кто мне помог и помогает адаптироваться вновь прибывающим.🤗🤗🤗❤️
@И Борсукова згідна з вами повністю! Мені соромно бачити коли наші наших починають гнобити і ображати, замість того щоб м'яко натякнути людям про мову!
Ви зможете!
Усе вийде! Українська прекрасна!
Я взагалі РУССКАЯ за національністю (українське прізвище від чоловіка), але переходжу на українську.
Навіть відео почала короткі знімати і завантажувати про перехід на українську мову.
Якщо хочете - заходьте.
@Наталья Summer Вся моя родина в Україні. Три хлопці на фронті. А я заробляю гроші, допомагаю грошима своїй родині і ЗСУ. Да, я патріот. Дякую вам
@Валя Л , полишається тільки спитати: а чого ж Ви така патріотична й зараз в Італії? А не в Україні? В такий важкий час для України. Усюди були, усюди працювали. Чого в Україні не живете й не працюєте? Найбільші "патріоти" зараз пишуть свої коментарі, сидячи за кордоном.
Ми теж ВПО з Харківщини , зараз на Полтавщині , люди чудові , ми ні на що не жаліємося , а ось чиновники як і всюди , ті що " з короною на голові " мерзоти як і в нас , решта нормальні доброзичливі люди.
@Татьяна Михальченко Тетяна, не будьте такою впертою. Впертість=тупість.
Ви живете в УКРАЇНІ. Краще поцікавтеся історією! Прочитайте "валуєвський циркуляр", "емський указ", і можливо тоді щось і зрозумієте.
@Viktoriia Stakhova хорошо быть полиглотом в современном мире! Мира нам всем!
@Iris Irisch В немецком языке есть такое слово "Muttersprache". Думаю, перевод не сложен. Это язык, через который человек осмысливал мир в начале своей жизни и язык его матери. Я очень люблю украинский язык! И с удовольствием его изучаю. Но буду ПОСЫЛАТЬ всех, кто будет мне указывать, на каком языке мне разговаривать и выяснять со мной, кто из нас больше любит Украину! Всех агрессивных "патриотов" приглашаю провести месячишко у нас в Харькове!
@Elena Savenko Розмовляю українською, російскою, німецькою та англійскою. Дуже люблю українську. І як мені подобається Полтавський суржик!)) И еще Одесский и Харьковский особый говор! Мы все прекрасны!
Ми теж переселенці і дуже дякую тім людям які прийняли нас які оформляли нам усі справки. Нам звонять як є допомога цікавляться як ми живемо. Дуже всім їм вдячна дуже вдячні школі в яку ходить моя онука.Слава Богу що є у нас де можна спокійно спать
@Татьяна Саченко Не справедливости много в мире. Нечего прорвёмся
Якщо б усі були такі добродушні як ви, то і проблем не було би. Людям важко змиритися з різними змінами в житті, тим паче якщо вони втратили своє житло і знаходяться в депресії. Але вдячність зцілює. Високомірній жінці, про яку розповідала молода мама, не дано бути вдячною, і такі люди завжди такі, в яких би обставинах вони не знаходились, а все буде для них не так.
Держись, Настенька!
Мы - из Мариуполя, Левый берег, потеряли тоже все...
А главное - возраст. Когда тебе за 60...
Мариуполь для украинцев город герой и люди для нас мужественные и героические...
То , что вы пережили не дай Бог никому.
Молимся за Вас и дай Бог вам силы и здоровья..
Дівчинко,мила,тримайся! В тебе є для кого жити,ти молода,красива,все налагодиться з часом!
@Дева мда, похоже вы, дамочка, никакие языки не учили ) шуруй обратно в палату, таблетки на тумбочке
@Intelligence defeats force читая твои комменты, голоса 100% в твоём "черепке". 😜😜😜😜😜😜😜😜😄😄😄😄😄😄😄😜😜😄😜
@Дева общайтесь дальше с голосами в вашем черепе, мы с интересом понаблюдаем :)
@Bella Straniera тяв, тяв, палата номер шесть заждалась. 😄😛😜😋😃😁😂😀🤣🐷😄😛😜😋😃😁😂😀🤣😄😛😜😛😜😄😜🐷😃😃
Дуже позитивна жінка,дай Бог їй здоров'я і повернутися до рідного міста!
@Янив Янив на роССии постройте 2-3 города и переселите всех желающих русского мира. Зачем убивать мирньій народ УКРАИНЬІ и терять своих россиян.
✌️🇺🇦🙋🇵🇱
@Larysa Meininger а ты давно там была? Волноваха, как и Марик отстраивают с нуля. Вот только "захысныкы" периодически "приветы" шлют и все по мирным.
Волноваху рашисти з землею смішали … але вона молода - все відстроять !
Війна-- це дуже страшно і дуже боляче! Боляче і страшно всім, але найважче тим, хто щось або когось втратив! Нам, хто живуть в своєму місті чи в селі в своєму дому , важко зрозуміти тих, хто втратив все!!! Але нам треба, якби не було важко, підтримувати і допомагати одне одному!! Ми все витримаємо, ми сильні і ми разом!!! Я вірю в Україну, в її народ, в її вільне майбутнє!!!
@Тетяна Дубова нема сенсу таким перечитувати. Вони вивчили інструкцію, а тепер співають її, як мантру.
@Sokol не дитина бита, а чоловіка двічі побито.
@Lesya Dubois я живу в самому центрі і можливу здивуєтесь,але в нас стільки людей на війні,особливо по селах. Кожного тижня приходить повідомлення про загибель когось близького,рідного. Друге питання, що ті хто більш фінансово спроможний ,навіть отримавши повістки, залишаються вдома.
@Хитрый Кот дякую за ,,комплімент ,, , справжній чоловік , але ви не зрозуміли те що я написала. Перечитайте ще раз спокійно і ви зрозумієте що я хотіла сказати.
Ми всі українці, маємо підтримувати один одного, де б ми не були, ставитись з розумінням і повагою один до одного, ми один народ, діти однієї землі. Все буде добре, тримаймося мої любі)
Невозможно без слез слушать эту историю, сколько боли пережила эта молодая женщина, очень хочется верить в то, что время вылечит , но ведь впереди неизвестность , вот в чем самая большая проблема. Пусть Господь хранит героиню и ее дочь.
Якl теплiкоментарi💛💙. Очень жалко и сочувствую этой девочке, такое пережить. Желаю ей и её семье, стать ещё сильнее и чтобы у неё ещё лучше устроиламь жизнь, чем была до войны!!!!
Очень сильный негатив к беженцам появляется из-за таких вот соседок, которые ведут себя так, как-будто принимающая сторона им что-то должна...
@Glory to Ukraine я казала особисто про себе- на жодних виборах я не голосувала за Януковича. А то шо вкиди були, то я згодна з Вами і знаю це 100 відсотково
@ЕРМАК Татьяна надо усваивать текст, мадам , я писала ,что смотрела украинские каналы , а видно на вас "1 +1" подействовал на отлично , аргументов нет ,на анализ нет способностей и главное ,мозг принимать правду уже отказывается, шторки не открываются ...печалька.
Ми переселенці з Харкова . Живемо в Полтаві. Полтавчани чудові люди . Ми вдячні їм за їх турботу про нас . Ми любимо вас. Хороші спогади ,тільки хороші.
@Галина Андриевская У Марії Матіос укнигах " Нація" і "Солодка Даруся" дуже гарно все описано.
@Галина Андриевская то ти ізучай історію, дурепо. В 1944р. Моя сучасна Закарпатська обл. називалася Підкарпатська Русь у складі Чехословаччини, а Совіти її "асвабаділі", як тепер асвабаждають східні області. Мої батьки,най спочивають з Богом, казали,що Совіти їх асвабаділі від землі,яка була у власності( бо мій дід купив ту землю та побудував дім), від худоби,бо забрали в колгосп, від церкви,а священників загнали в Сибір. А самі московитських попів поклали в церкву. Так що не треба мене вчити історії мого краю. А якщо сама наслухалась комуністичних казок, то не пхай того гімна і інші мізки. Так і згинеш зі своїми комуністичними казочками.
@Светлана Макаренко , вы такое по - невежеству пишете? В 1944 году не было такой страны Украина, а была УССР в составе СССР. Мы жили в одной стране и воевали с фашистской Германией. Миллионы украинцев живут по всей территории бывшего СССР от Калининграда до Владивостока. Пострадали от советов предатели своей Родины. Украинцы, как и все другие представители народов СССР воевали в рядах Красной Армии и никак не могли сами себя оккупировать. Пожалуйста не пишите глупостей, хотя-бы изучите вопрос, прежде чем что-то писать.
@Yuliya Kramar была специальная военная операция по ликвидации этих банд после войны их выловили ,они сидели в лагерях ,а потом их власть почему-то помиловала и их отпустили . И вот сейчас нацизм ( под видом национализма ) вернулся в Украину ,всем нам на горе. Надо знать свою историю.
@Yuliya Kramar бандеровцы отличались крайней жестокостью ,казнили людей изуверскими методами .Моя бабушка,рассказывала ,что никого не щадили ,беременным в живот стреляли ,а деток за ножку и об угол . И это истинная правда . Люди всё помнят ещё .
Милосердя і терпимість для всіх: і ВПО і тим, хто приймає ВПО. Негатив створюємо самі собі. Завжди пам'ятаймо, що надші думки і бажання створюють наше життя. Про що думаємо, так і живемо. Людей губить злість ненависть, жадібність і заздрість.
Дякую за цей ролік. Я з Маріуполя. Багато з нас, рятуючись, поїхало з рідного міста, хтось з різних причин залишився. Я відчуваю, що не можу спілкуватися у соціальних мережах із тими, хто зараз в окупації і змирився із таким станом, хто ладен сказати: "То нехай краще так..., аніж знову вогонь..." Я не можу пробачити тих сусідів і колег, які у душі були частиною "руського міру" і знаходять пояснення діям рф . Проблема поділу українців з деокупованих територій Донбасу на "свій- чужий" після перемоги буде гострою, тому хотілося б висвітлення цієї теми у наступних відео.
@Василевс Великий
А это цивилизованный мир :
" Мне говорили, что русские не являются человеческими существами. В шкале природы они стоят ниже орангутангов». - Уинстон Черчилль, премьер министр Великобритании (1874 - 1965 гг.)«
@Василевс Великий Желающих нам помочь очень много . ))))
О ненависти к русским никто и не говорил. Чувство, которое испытывали все чеченцы от мала до велика, было сильнее ненависти. Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истребления их, как желание истребления крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения .
Лев Толстой , 150 лет назад ...
@Elena L. А ты наверное с Европы вещаешь? Вы туда патриоты аж 7 миллионов убегали. Объяснять больше никто не будет, утилизация, государство украина нам врождебна. Демилитаризации до последнего кто держит оружие. А теперь расскажи про вас и весь цивилизованный мир.
В будинок моєї покійної мами я запросила сім'ю переселенців. Ніякої оплати за житло з них не беру. Двічі бачились. Не набридаю.Дуже приємні люди. Мої сусіди і родичі допомагали і допомагають при потребі, не нав'язуючись.... НІЯКИХ ПРОБЛЕМ НЕ ВИНИКЛО ні у мене, ні в сусідів І, сподіваюся, НЕ ВИНИКНЕ. ЖИТИМУТЬ, ДОКИ НЕ МАТИМУТЬ СВОЄ ЖИТЛО.
МИ ОДИН НАРОД. А ще скажу: спробуйте себе поставити на їх місце. Діти є діти: скрізь жуйки наліплять...Треба стежити, але знову ж : поставте себе на місце переселенців...
І переселенцям: не дистанціюйтесь, не ставайте в позу чи жертви, чи ображеної людини,чи...спробуйте порозумітись: ворогів щодо переселенців з-поміж нас нема, то виникла ненависть до усього російського.... А кому не до серця українське осердя, то формула без ворожнечі: у Росію.
Сподіваюсь, ми зцілимо свої душі, зрозуміємо одне одного, а також навчимося жити в одному державному домі з взаємопідтримки!
Правильно поднятая тема!!! Чаще об этом надо освещать, показывать!!!
@Хитрый Кот як ти він ,то чого не на фронті ?
@Хитрый Кот твои высеры современны и универсальны? Скорее всего,возможно,ты не в Украине и тем более вообще не украинец.
@Ольга Ольга Вобще то , я он И уехать нет возможности, к сожалению Перебьемся как то на месте
@Хитрый Кот чемодан,вокзал, внараССія.
Боже, як то страшно, скільки життів покалічених, серце розривається від болю за людей, які бачили цю проклятущу війну, пережили все страхіття. Люди добрі будьмо людьми, ставмося по людськи одне до одного, з розумінням, з повагою.Ми повинні доказати світу, що ми дійсно сильна нація.Наші хлопці на передовій за нас кладуть свої життя, не для того, щоб ми доказували хто правіший.
Зранена, але така добра душа у пані з Волновахи.
У рідному краю і небо блакитніше і трава зеленіша.
Я нині в Польщі , така туга за Києвом, за людьми, за знайомими вулицями, за сміхом діток на майданчиках, за гомоном у затишних кав’ярнях - просто за мирним життям, яким ми жили ДО….
Тримаймося любі мої , рідні люди… ми маємо пройти гідно цей іспит……на людяність .
Слава ЗСУ , слава Україні 🇺🇦❤️
Мы потеряли всё и понять нас может только человек побывавший на нашем месте!!! Сытый голодному не верит!
Ми з Ізюмського Харківської.Пробули під обстрілами 83 дні,доки з'явилась можливість виїхати.На найманих машинах за свої кошти з 3 собаками і 9 котами.
На нашому шляху і по сьогодні траплялись добрі і гарні люди.Дякуємо всім.
Але той хто не був на війні, не зрозуміє нас ніколи.
Так шкода цю дівчину. Така молода і стільки горя в її очах, голосі .... Боже, бережи наших людей по всій землі, де би вони не були,дай їм сили жити, жити і повернутися на рідну землю. Так ,зараз важко кожному, хтось втратив сина, чоловіка, будинок, руку ,маму... Господи милосердний, дай нам сили все , що ти даєш нам, винести і пережити.
Слухаю і плачу...тримаймося, всі ми українці і допомагаймо один одному. Переможемо.
ГОсподи, допоможи пройти через усі страждання і випробуваня Українцям.
Не дай бог никому быть ВПО.
Сльозы бижать. Трымайтэся.Луганськ.
Amin
Люди милі,як болить душа за всіх,хто постраждав!Всі регіони є частинками великої країни,люди є різні в кожному з них.Зараз такий тяжкий час для всіх нас,сама намагаюсь проявляти чуйність і доброту попри стереотипи звідкіля хто.Намагаюсь переосмислити і дивитись з інших точок зору,стараюсь стати лояльнішою і терпимішою.Підтрика і доброта зараз наші головні цінності.У нас усіх велика біда, єднаймось, братаймося.Важкі часи народжують сильну націю.Разом будемо долати горе.💙💛
Дай Боже, усім нам терпіння, порозуміння, мудрості зрозуміти один одного та вибачити/сь🙏🙏🙏💞🇺🇦 Переможемо разом! Сильні разом! Кращі разом!💙💛
Дякую усім, хто допомагає,як може💓 Дякую усім, хто в найважчі моменти свого життя знайшов сили прийняти допомогу гідно🙌🙏❤️🩹
Наше суспільство дуже травмоване, особливо ті, які бачили війну. Співчуваю всім, потрібен час, щоб рани загоїлися і душевні рани також🙏🙏🙏🙏
Дуже гостра проблема. Зустрілася з людьми з числа ВПО, які вдячно прийняли допомогу і сьогодні стали повноправними членами громади. А є переселенці, які завжди незадоволені тим, що ми готові їм запропонувати, висловлюють претензії, звинувачують, вимагають того, що ми дати просто не в змозі. Але це дуже залежить від особистості конкретної людини.
Так им просто психологически тяжело, претензии - это от боли. Помню, как немецкая семья взяла меня с собой в театр, когда я только приехала, чтобы сделать что-то приятное. И вот представьте: в душе и голове у вас вой сирен, взрывы, мир уходит из-под ног, психика внутри шарашит адреналин, не покидающее ощущение тревоги, опасности, катастрофы... А на сцене и вокруг люди смеются, улыбаются, расслаблены и спокойны. Такой диссонанс!!! Я поймала себя на том, что во мне нарастает агрессия к ним! Ко всем вокруг! Я это осознала и приняла.) Я сидела хмурая на спектакле. Потом оттаяла, когда труппа вышла на поклон и они сказали слова поддержки Украине и даже предложили желающим сдавать деньги на помощь детям беженцев в холле.)) Потом я часто закрывалась в комнате. Но немцы так мягко и доброжелательно принимали мои слезы, страхи и "странности", так мило звали с собой - посмотреть фильм по ТВ, поиграть в настольный теннис или настольные игры, вместе прогуляться вечером! Или поясняли любопытным соседям, почему я у них живу, мол, таким образом они борются против Путина и войны! )))Дай им Бог здоровья! А ведь совершенно были незнакомые люди из другой культуры! Милейшие интеллигентнейшие люди! А тут свои! Да вы что, украинцы?!?
Є різні люди, як з однієї так і з іншої сторони. Держіться, люди до перемоги, будьте терпимі один до одного.
Є і негативні випадки. Людський фактор. Загалом з дітками переселенцями пречудово працюють.
А жіночці бажаю всього найкращого. Хай її життя знову заграє яскравими барвами щастя.
Дуже шкода людей,адже їх позбавили всього,що вони мали.Як би ми не старались їх зрозуміти і допомогти,вони хочуть мати свій куток,свій дім,в якому був їх побут.
Війна -страшенне зло,яке поламало життя мільйонам.Але ,якщо ти живий,то треба йти далі.
Шкода,але у нас обмаль кризових психологів...Дай ,Бог,нам усім сил,здоров'я та терпіння вистояти до Перемоги !
У нас есть Бог, к НЕМУ можна обращаться
ми один одному кризові психологи, треба сідати разом і говорити, і думати, і пристосовуватися одне до одного.
Ні, я таких випадків не зустрічала. Ми їх(ВПО) усіх любимо. Ми їх підтримуємо і співчуваємо. Вони чудові люди. Їхні дітки ходять до нас на гуртки, вони дуже хороші. Ці люди приходять плести сітки, щодня, вони завжди разом, вони знають українську мову, вони розмовляють з акцентом, але вони молодці, великі молодці!!!
Ничого поганого не можу сказати про жінок. А ось чоловіки, яки, вибачаюсь, як собаки, сцуть на кожному вуглі дома... лаються матом и́ кидаються при кожному зауваженні битися з жинками - це вкрай неприємна поведінка!! Вони не їдуть захищати свій дім зі зброєю, вони паразитують. И́ ставлення до них адекватне негативне.
Я тоже живу не дома.Наш поселок закритий ,туда никого не пускают.Его практически нет.Ни одного целого дома.Жители поселка виехали кто куда.Ми общаемся между собой,и все ждут окончания войни,все хотим домой,хотя понимаем приезжать то собственно не к чему,и сто будет с нами ми не знаем.Я плачу каждий день.Я хочу домой.
Валя, я також плачу разом з тобою! Ми всі психологічно трвмовані. Тримаємлсь разом! Господи, дай сил і зброї перемогти ворога !!!
Миленькая , перестаньте плакать , ждите добра , оно придёт вместе с Победой . С нами весь цивилизованный мир . Помогут , отстроют разрушенные города . Просто живите , все своим чередом. Много людей погибло . Сейчас важен каждый человек . После всего пережитого , очень трудно , восстановиться .Вы живы , это главное , как прежде , уже не будет . Страну ждёт хорошая жизнь . После плохого всегда приходит хорошее . Будем жить и верить .
Не переживайте вы на каком языке разговаривать. Я живу в Австрии и до сих пор помогаю украинским беженцам, я знаю Украинский язык и общаемся мы и на Украинском и на русском. Главное оставаться людьми и помогать друг другу в это тяжёлое время!💙💛💙💛
@Lena Riegler А в донбассе боль. дрожь и безысходность не замечали?
@Vlad Sergejev Мы все будем делать коктейли молотова!
@Vlad Sergejev
Я видела людей в марте у нас в лагере для беженцев. Я видела всю боль дрожь разочарование и безысходность , многие хотели назад домой. Дети испуганные у которых отняли просто детство и быть счастливыми. Люди потерявшие свои семьи никогда не простят Россиянам, я тоже!
@Vlad Sergejev тоді вам нас не зрозуміти. Бо ви не знаєте, як з двома дітьми бігти до бомбосховища. Коли тривога триває по 5 годин, а сховище в підвалі будинку, де холодео, волого і вода на підлозі. Коли ти панічно боїшся відпустити дітей до школи та садочку. Коли біля садочку молодшої дитини прилетіло і розгепало дах та повилітали вікна. Коли ти не знаєш, чи завтра не прилетить в твій дім. Чи будуть живі твої рідні. Коли на перехресті, яким ти щодня ходиш на роботу, ракетою вбило лікарку з ОХМАТДИТУ. Коли ракети прилітають в ТРЦ біля твого дому, а ршстскіє пабліки кричать, що знищили військову базу 🤦♀️ Вам нас не зрозуміти. Ви приїдьте, посидіть під обстрілами місяць. Це дуже змінює світогляд.
Я живу в ЕС и принял к себе дальнюю родственницу с ребенком и помогал им всем чем мог.Но когда она сказала что будет делать коктейли молотова чтобы жечь русню , хотя у неё 25% русской крови, а её сын которому 8 лет сказал что ненавидит русских, мое мнение о таких беженцах изменилось.
У моєї мами в сусідстві біженці.Я правда не знаю звідки ,та це не важливо.Всі сусіди до них дуже гарно гарно відносяться,і вони добром віддячують.Спокою,розуміння та миру нам.
@Viktoriia Stakhova Молодець.А я от не можу,хто захоче-сам скаже.
Але,це тому,що всі ми різні і ніхто не хоче,щоб його"переінакшували"
Нічого дивного,що ми дуже різні.Головне- всім нам миру і добра,щоб нарешті закінчилося це жахіття!🙏💛💙
@Theodora А я тоже беженка и всегда спрашиваю всех встреченных мной других беженцев - откуда они? )))
@Ольга Травкина ну вот , дочь у мами не поинтересовплась , а вам оно очьнь нада ? Из за таких і начинается проблеми , кого много интеоесуєтся всем , кроме себя .
А потом все виновати .
Мои родственники из Запорожья жили в Черновцах , другие из Харькова в Ивано Франковске - отзиви только хорошие .
Не все організовано как надо на уровне власти , но о местних хорошо отзиваются .
Извините , пишу по возможности на русском , може так понятнее.
Миру нам всім
Очень жаль людей,что пришлось бросить все и уехатьга все чужое..Я сочувствую всем,как тяжело все это пережить.Будьте добры.
@Ольга Травкина Так живуть-то вони не в її мами,а десь по-сусідству,може й мамі не зручно було запитувати;"ви звідки"?,а самі біженці мовчать...
Очень понравилось видео, так как сейчас это актуально, нас много переселенцев, пришлось уехать в разные места, жить в непривычных условиях и контактировать с людьми, со многим мериться, будем верить и надеяться на лучшее
Погоджуюсь із всіма порадами у відео. Важливо зрозуміти хоч тепер - « де закінчується мова, там закінчується країна». Героїня репортажу це зрозуміла і розмовляє вже українською, бо власні страждання привели до першопричини. Я знаю вона повернеться в Волноваху і знову матиме своє гсподарство і 5авто і щасливу сім‘ю на власній землі!❤
Це треба пережити і це дуже важко.Всі вийшли із зони комфорту.Потрібно навчитись прощати тихо,без слів .А переселенцям не потрібно себе жаліти і розраховувати,що тебе пожаліють.У всіх горе .
Життя не почнеш жити спочатку,потрібно продовжувати скільки тобі обміряно.Мовне питання надумане і не потрібно його розгойдувати.Людям і так важко.
Я викладаю німецьку мову українським біженцям в Німеччині. В групі 20 чоловік. Всі розмовляють російською мовою. Я з неохотою погодилась на роботу з російськомовною групою. Викладала росіянам в далекому минулому німецьку мову. Це були науковці : зверхні, наглуваті, завжди шукали помилки в інших людей, переконані в тому , що вони пуп землі, хоча втекли з Росії. Це було в 90-х роках .
А тут знову російськомовні. Але через тиждень викладання я дуже змінила свою думку про своїх учнів. Я відчула таку близькість до них, спорідненість і неймовірне зізнання в тому, що ми одного менталітету. Це були українці, мої милі , любі українці: на уроки приходили вчасно, не скаржились на проблеми, а старались побороти їх. Звичайно, я допомагала їм, чим могла. Але вони цього не вимагали. Мене вразила їхня вдячність за уроки, їх прагнення досконало вивчити мову, знайти роботу і їхній гумор. Про війну ми не говорили на уроках, я раділа кожній посмішці на їх обличчі. Я теж вдячна цим людям, бо вони дали мені зрозуміти, що між нами українцями є енергетичний зв'зок, де б ми не проживали і якого Росії ніколи не подолати.
Ви дуже влучно підмітили, що більшість росіян вважають себе пупом землі) Коли ми жили з ними разом в одній країні, це теж відчувалося. Але українці вийшли з СРСР і у 2014р вибрали Європу, бо наш менталітет з європейцями дуже схожий. Тоді Росія і розв'язала цю криваву війну. Але справедливість переможе і ми дуже дякуємо вам за допомогу💙💛
Чи проводите ви онлайн заняття?
Дякую, пані Марія!!!
А в якому місті Ви викладаєте?
В первую очередь нужно везде вести себя как человек и относиться к чужому имуществу как своему, часть людей вела себя как поросята, поэтому нужно быть везде человеком, а не только у себя дома.
В мене вдома жили переселенці 2 місяці ми дуже добре товаришували потрібно поважати один одного
@Hanna Zubialevich Кто кого предал??? Что за мусор у вас голове? И уж тогда колитесь, что вы реально такого страшного знаете про Бандеру??? )))
@Hanna Zubialevich у меня свои ГЕРОИ, на роССии свои и не надо никому свою роССийскую идеологию силою насаждать. Ваш герой лукашенко? Но большинство Беларусов против. Так, что нужно силой (войной) убеждать. За деньги потраченьіе на вооружение можно не один город построить на роССии и переселить всех желающих. Так нет, лучше ребят из всех республик на войну отправлять, а когда закончатся, нужно будет Питер, Москву .....отправлять. тогда начнется бунт на россии. Кстати, за Украину почти весь Мир, в том числе воюют Баларуские ребята.....НИКТО не желает жить в сесесер.
@Nadzieja Wojnarowicz так и я вам про это же и мы помним , кто нас предал в те годы ,но прошло столько лет ,другое поколение , мы по христиански простили и немцев и предателей и жили уже в новой реальности ( в советской идеологии дружбы народов) И тут на тебе "Бандера герой !!!". Нам это не понять ,а вы оказывается всё время ненависть за пазухой держали. ... Ужас .
Мій досвід: коли ми повернулися додому в Київську обл. то до нашого будинку заселилися впо з Донецької обл. Вони постійно палили в мене під вікном, пили пиво. Але в мене язик не повернувся їм щось навіть сказати. Тому що я теж була ВПО і розумію як важко жити в чужому середовищі, без свого житла, речей і в повній невідомості.
Тому дивіться через призму любові і теплоти на все.
І головне бачити людину!
Теж ситуація була жінка прийшла до озера, я помітила її важкий духовний стан сльози(( Вона палила і ми ні слова їй не сказали. Але прийшов чоловік і вчепився до неї за паління. Так палити це не ок. Але якщо в людина знаходиться в такому важкому стані хіба варто її проганяти за паління.
@Марія Ков тому й потрібно давати пенделя від амнезії
Як так зрозуміла ,що я маю економити щоб допомагати ,а вони пити і курити мають ,чи як ,і я маю мовчати .
Вот, что ты написала эту бредятину, ответишь перед Господом Богом.
Дякую Вам.
Мої щирі співчуття.ядуже сподіваюсь,що там де не прилітало дуже мало таких людей,яким був би ваш біль пустим місцем. Все-таки наші люди в більшості співчутливий та стараеться хоч чимсь допомогти тим хто кинув розбомблена домівки і своеї життя внаслідок війни.я сама почуваласьби незатишно,якби доля мене закинула вінше місце
Без різниці на який мові людина спілкується, головне що вона остається людиною. З переселенцями треба працювати психологам, людям які їх приютили і надали свою допомогу, велика буде вдячність від Господа Бога.
Ми переїхали з окупації в Черкаси. Не стикалася з негативним відношенням до нас. Всі спілкувалися з розумінням ситуації.
Але тебе всеодно накриває. Я плакала два місяці просто кожен день. Мене могло довести до сліз будь що . Навіть фраза перекаря про те, що треба жити одним днем. І радіти життю. А ти не можеш радіти. Розумієш, що добре те, що вибралися, що разом , що живі... та емоційно все одно дуже складно...
Я з Харкова. Зараз в Польщі. Поляки нас не ображають. Я їм дуже за це вдячна.
Тримайся, дівчинко. Ти сильна, ти впораєшся, ще все життя попереду. Подивись ,яка гарна в тебе донечка.
Щасти вам.
Я теж була впо. Жила з онучками на Закарпатті в школі Великої Копані. Дуже вдячна людям, котрі нас зустріли і допомагали нам. З дітьми і дорослими працювала психолог, вчителі школи, весь персонал. Створили для впо всі умови для життя. Директор школи жила в школі і була з нами і вдень, і вночі. Ми назавжди запам'ятаємо їх подарунки на Пасху і Державні Празники за участю дітей. Я тільки там зрозуміла, що таке для нас День Вишиванки. Нажаль, в таких умовах починаєш розуміти те, на що не було часу раніше. Я дуже вдячна їм. Вони намагались вгамувати той біль, з яким ми приїхали. В такій ситуації треба навчитись миритись з тими, хто в такій же ситуації живе поруч з тобою.
До ця дорога не обіжайся на людей прощай ми всі такий стрес маємо страшний ми тобі будемо допомагати.
Всі люди різні,навіть ті,що з однієї вулиці,це постійна соціальна проблема.Але треба бути скромнішими.Без гонору.
Война показала кто есть кто. Оказалость,что много дерьмеца в людях,как внутри семей так и вобщем в громадах. Мать еле выехала из под оккупации ко мне в Запорожье,пугается любых громких звуков. Снимаем квартиру в панельке с неадекватами сверху - орут, бегают по квартире как слоны и в 6 утра и в 10 вечера и в тревогу и в обстрелы, и в будни и в выходные.Как-то поднялся сказал чтобы потише вели себя - сказали едьте домой в оккупацию и там командуйте,а тут вы никто. И после этого,оскорбившись за замечание - стали ещё больше бегать и тарабанить по стенам(людям 60+). Казалось бы - прифронтовой город,все должны всё понимать, но нет - быдлота на быдлоте. Не нужно проявлений сочувствия, просто ведите себя адекватно.Одна агрессия и неадекватность к ВПО.
З 6-00 до 22 -00 дозволено законом навіть у Європі, якщо є дійсно психологічна проблеми у батьків,мусили то передбачити ви і не обирати багатоповерхівку тим паче панельних ,бо технології звуко ізоляції в них відсутня взагалі.
переедьте, спокойствие дороже.
Господи дай сили,волі тим людям витримати таке горе 🙏🙏🙏❤️❤️❤️
Всем тяжело и всем страшно... Який жах !!!
Господи донечка дай тобі сили пережити все це.Бережи себе.
Як же це важко-так жити! Ніби чекаєш, коли життя справжнє почнеться. Згодна з тим, що порозумітися майже неможливо. Нас особисто у Львові прийняли добре, намагалися навіть російською говорити. Але ми їх довго не няпрягали-поїхали далі
Ну, то в чому причина, якщо добре приняли
Дійсно, зрозуміти нас, тих, хто пережив пекло, неможливо. Я також хочу додому в Маріуполь, хоча сама з Донбасу. Вже двічі війна змінила, зламала моє життя. Громада, де ми мешкаємо на Волині, чудова. Я всім вдячна, така підтримка, доброта .. А от викладачка української мови університету в Луцьку, на помилку моєї доньки сказала таку фразу, від якої боляче досі моїй дитині...."Справжній українець так би не сказав"!!! Тобто ми несправжні... А українською мовою ми спілкувалися ще коли жили в Маріуполі. Отака прикрість.
@Andjalli Донька не захотіла розголосу. Я сама викладач університету, знаю, що у неї були би через це великі неприємності.
@Nina Solovyova Дякую за підтримку ❤️
ваша донька розумничка! Поясніть дитині, що вона справжня Українка. І ніхто не має права її ображати! А вчителі звичайні люди, які теж помиляються.
Такому вчинку потрібен розголос, і сказати цій викладачці і горе-педагогу, що "Справжня українка так би себе не вела!".
Не розумію цього. У нас, якщо люди поводяться, як люди, то їм ніхто і слова не скаже. В нас теж є внутрішньо переміщенні. Дехто живе там, де їм надала влада, дехто самі винаймають житло і живуть в одному дворі із господарями, і ніде не чути про конфлікти. Он не далекі сусіди моєї мами також приймають біженців. Поважна пара із собачкою. І нічим не вирізняються з-поміж місцевих. Так само ходять на спацер, так само вітаються з незнайомими по дорозі ( у нас так прийнято). І так само є своїми, нашими українцями.
@Necklace а що в 2 світову війну держава допомагала переселенцям ?
@Olha Panina На жаль на Донбасі люди російською мовою закликали путіна ввести війська в Україну.І всі підтримували або просто мовчали
@Olha Panina Допомога повинна бути на рівні держави. Рівноцінна компенсація за втрачене житло, допомога з працевлаштуванням. А що ви хочете від простих людей, які хоч і мають своє чесно зароблене житло, але так само виживають на теперішні зарплати? Співчуття тут не допоможе. Потрібні мільярди коштів для допомоги ВПО. А де їх взяти? Напевно, потрясти корупціонерів.
Не розумієте, бо живете там, де не було війни. Мої діти виїздили з Харківщини, їхнє село зруйноване на 90 відсотків. Вони втратили все. Те, чого ви, скоріше за все, ніколи й не мали. Хотів би я побачити ваш стан, якби ви тратили скажімо 200 тисяч євро. І Вам не було б куди вертатися. Були б ви розумнішими, то не писали б про спацер.
@Olha Panina співчуваю Вам! Хай Бог береже Вас! Бажаю Вам сили і віри в краще майбутнє, і бажаю щоб воно настало! Вірю що Україна вистоїть і ми усі станемо лише сильніші!
Я не була свідком поганого ставлення до ВПО. Та розумію, що якби гарно не приймали, рідний дім ніщо не замінить... Співчуваю людям в яких війна забирає найдорожче😭😭😭🙏🙏🙏
З обох боків конфлікту треба залишатись ЛЮДЬМИ. Дуже важливий ролік у такий важкий час для нашої країни. Я вдячна людям , які надають допомогу
Моя донька живе в Дніпрі і вона сама ще на початку війни вирішила взяти до себе родину переселенців з Лисичанська.І от вони вже майже рік живуть в одному будинку разом.Я думаю, що в них також душа болить за домівкою,але також я думаю що в моєї доньки дуже велике і добре серце,бо не кожна сім'я так може зробити,в мене багато знайомих які мають можливість взяти людей до себе,але ж не хочуть,бо кажуть " не можуть жити разом з чужими людьми."
Ми з чоловіком з Харкова, 9місяців прожили в м.Хмельницький. Я в захваті від хмельничан, дуже щирі та привітні люди, звертались і в соціальні служби і до лікарів скрізь нас гарно і привітно приймали. Ми дуже всім вдячні, особливо Віті Олександрівні, в якої ми жили вона стала нам як рідна.
Побільше таких відео.Я переселенка в Польщі. Будинок залишився в Чернігівській обл.Кордон Росії поряд.Через ліс.
Живу в хостелі.Люди різні.І треба не мовчати.Ставити на місце тих,хто в ,,скромних" умовах багато хоче.
Поляки стараються допомогти. Вдома краще.Тут ми гості.
І поводитись треба гідно.
БЛАГОДАРНОСТЬ,що не бачимо і не чуємо війну.
Дай Бог кожному з нас мати Бога в серці і тоді буде і порозуміння і любов один до одного.🙏🙏🙏🙏
Какая прелесть ,увидела жительницу села в котором я проживала до войны,была потрясена такой трогательной историей.Странно почему не прижилась то нигде,может из сумок у коллег воровала на каждой работе,а может назанималась крупных сумм ,прикрываясь детьми и не повозвращала долги,да ещё масса разных может.Мне жаль психику людей , с которомыми она оказалась по соседству !
З людьми треба працювати,як з місцевими,так і з переселенцями.Я з дітьми і внуками три місяці жила в чужих, не дуже жилих ,квартирах. Що змогли привели в порядок.Нас було четверо дорослих,троє дітей різного віку і велика собака.Дякуємо людям,які безплатно віддали нам помешкання(платили тільки за комуналку)Відношення до нас було дуже добре,але там живуть люди (переселені),які всім не задоволені,які клянуть Україну і прославляють росію,не розумію,чого вони приїхали в Балту одеської області,а не в росію.Таким просто хочеться набити морду.
,
Господи захисти переселенців.🙏🙏🙏🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Людина,яка живить себе думкою, що їй найгірше від усіх, не зможе нормально жити , куди б вона не поїхала. Неправда, що люди не співчувають і не переймаються чужим болем. Але ті хто має дім, не винні в тому, що хтось лишився без нього.
Треба більше допомагати нашим людям переселенцям, їм важко в фінансовому та моральному стані.
Та навіть, якби ти пішла в своєму місті до подруги пожити, через пару днів, ти би захотіла додому. 45 років я живу за 300 км від своєї батьківської хати, а поїдеш у відпустку і побудеш днів 10 і хочеться до себе у своє гніздо де ти живеш, де виросли твої діти, а це під час такої страшної війни, дуже тяжко. Але тримайтесь, все буде добре, ми все здолаєм з божою допомогою.
Наш дім там, де нам добре.
ПРАВИЛЬНО КАжЕШ , так воно і є
Бідні люди ,що їм прийшлось пережити ,
Не будьте нелюдами, допомогайте друг другу.
Допомогайте не тільки людям але й животним , вони теж потребують допомоги..
Я плачу,все вірно. ДОДОМУ!!!СЕРЦЕ КРАЄТЬСЯ.
Я також ВПО, щиро вдячна людям, які нас приймають, Божого благословення усій Рівненській громаді, МИРУ 🙏- Україні!
У нас в городе много ВПО,у меня много этих клиентов...не могу спокойно на них смотреть... Ком в горле и слезы,как их жаль,душа болит. Люди потеряли жизнь...
Вони втратили себе...це така біль,дуже шкода їх,особливо дітей...
Є люди вдячні і є нахаби. В критичній ситуації суть кожної людини очевидна, як на долоні. Хочеться, щоб добро завжди перемагало зло. Як би кожен постарався хоч трохи зробитт то у собі, то було б добре. Тримаймося! 💞🇺🇦💞🇺🇦💞
Люди залишайтеся завжди і всюди Людьми і все буде гаразд!!! Любіть і поважайте людей поряд ❤❤❤
Любі мої Українці,терпіння вам і Божого благословіння.
Анастасіє, тримайтеся. Згідна з кожним вашим словом. Головне- ви живі і неушкоджені. У вас залишився найдорожчий скарб - донечка. В нашому місті теж перебувають ВПО, але більшість із них нахабні і напищені, таке враження,що вони на відпочинок приїхали. І тільки одиниці людяні. З приводу бар'єру мовлення теж згідна.
Хай Бог береже і захищає 🙏. Як це страшно😭
Так, про це потрібно говорити. Людям дуже потрібна психологічна допомога. Люди втратили рідних, домівки, минуле стабільне захищене життя. І ще більша знадобиться нашим захисникам після перемоги, бо вони постійно у стресі і великому.
Українці … попри все ( жвачки на стінах та інше ..) допомагаємо одне одному ..підтримуємо одне одного ,й стримуємо всі свої негативні ємоціі!!!!!!!! Дякую
@Lilit Li от депрессии люди делают много чего. То, что человек бегает с тряпочкой и все пылинки вытирает или судорожно бросается активно всем помогать то же не хороший признак. Все люди, пережившие на себе реальность войны, очень уязвимы, хотя и ведут себя по-разному.
@O І від депресії вони накидуються "півасом" та виставляють до всіх претензії? Не всі люди однакові і деякі роблять прямо все, щоб вбити до себе емпатію.
@Lilit Li они не свиньи. Это дети , травмированные войной, видевшие то, чего дети видеть не должны. Их мамы в депрессии и не имеют сил присматривать за детьми, особенно, если несколько деток. И да, возможно, порядок это последнее что их сейчас беспокоит. Им надо выжить. Их мир рухнул. Оставьте их в покое. Просто помогите, чем можете. Не ждите ничего от них. Им нужен покой и долгое восстановление.
Тим, хто поводиться як свиня, допомагати бажання немає. А найгірше, що через деяких свиней можуть негативно ставитися до всіх переселенців. От цього робити ніяк не можна, бо всі люди різні і нормальних набагато більше.
Мы из Луганска, уже 9 лет впо. С 14 года Полтава, потом Киев, сейчас Италия. Везде к нам относились и относятся с пониманием. За это время приобрели большое количество друзей. Но везде мы принимаем условия жизни куда прибыли.
Спасибо за такую полезную познавательную передачу.Можно еще подключить священников разных конфеций и может это покажется не совсем уместным но нужны нотки народного юмора.
Хай говорить хто як хоче лише бути завжди людиною хай бог нам всем допомогае
Які нотки юмора?Бідна дівчина з горя ледь язиком ворочає, Тай священники тут при чому?
Дорогі українці, тоимаймося! Зараз дуже тяжко всім через війну. І вдома і на чужині тяжко. Я майже рік не вдома! Дуже скучаю за друзями, які по всьому світу, за рідними, що під тривогами й без світла, просто за своїм домом. Я всім бажаю миру і повернення в свої домівки в своє мирне життя! Молю Бога про найшвидшу перемогу України!🇺🇦🫶🇺🇦
Є люди яким співчуваєш і допомогає, щиро. Це було зі мною. Серце просто щемить . А є такі нахабні, що готовий розірвати. Бо ми їм винні. Ні чого ми ні кому не винні. І дай Бог , щоб вони це зрозуміли.
Дуже важлива тема,яка потребує продовження!
Такі інструкції треба робити кожен день на центральних каналах телебачення, та роздруковувати як оголошення на білбордах, на всіх вокзалах і громадських приймальнях, поліклініках тощо. Теж пропоную ВПО ОЗВУЧУВАТИ ПОВНІСТЮ як внутрішньо переміщена особа.
Бідні люди. Нехай Господь береже вас
Ви обов'язково повернетесь до себе додому в рідний край! Я з Полтави 8 місяців приймала у себе дома людей з Харкова. З початку 6 чоловік, потім трьох. Було дуже важко і їм і мені... але всі трималися ( в мене сім'я 4 людини) і не посварилися. Мої переселенці поступово вернулися до Харкова і в нас по цей час добрі стосунки. Бажаю всім миру і повернення на рідну землю!
ОПІКИ ГОСПОДА ВАМ РІДНЕНЬКІ... СИЛ ВИТРИМКИ ЗДОРОВ'Я ДУШЕВНОГО СПОКОЮ.....🙏😥😥😥😥😥😥
Сколько людей, столько и конфликтных ситуаций. Они разные и индивидуальные и решать их должны обе стороны конфликта между собой и обязательно с психологами.
Я тоже впо, меня встретили хорошо, люди добрые, отзывчивые. Но как я хочу домой, мне каждую ночь снится мой родной дом. Это очень тяжело. Это большая психологическая травма. Держитесь, мы вернёмся домой. Война закончится и мы будем жить дома.
@Любов Власенко спасибо за добрые слова поддержки. Пусть
Господь
Вам даст здоровья и благополучия.
Удачи вам и терпения.Все будет хорошо.Главное не стреляют и спать не страшно.
@Людмила Глущенко ето будет очень долго.Прошло много лет, но у меня часто появляются слезьі, хотя сейчас пока более или менее благополучно.Я сначала очень много читала, библиотека близко.Книжньіх магазинов я здесь не видела.Потом купила смартфон. Отвлекает, но когда смотрю видео о Донецке плачу. Еще начала вязать.За две зимьі утеплила всех.Летом некогда. Мьі приехали с пакетами , кое что покупала в секонде.Тогда попадались хорошие вещи.Получила смс ,что нужна теплая одежда и обувь.Собрала два пакета от одеял.Добротньіе вещи, которьіе бьіли на вьіход.У нас часто собирают гуманитарку, кто что может.Овощи, деньги, пекли хлеб и т д.Люди здесь добрьіе
Но я не пользуюсь их добротой.Приятней самой давать, чем принимать помощь.Мужу добавили пенсию и нам с дочерьюпонемногу.
@Любов Власенко мы тоже из Донецкой области. Со мной мама, 90 лет. Но я хочу домой. Мне каждую ночь снится мой родной дом, просыпаюсь в слезах. Там осталась моя жизнь.
Мьі тоже переселенцьі с 2015 года.Купили дом в селе.Пенсионерьі с больной дочерью.Нам предлагали дом со всеми удобствами возле Хмельницка, безплатно.Хозяева уехали в Харьков к детям.Мьі захотели свой дом.Немного не хватало денег, но подождали.Со старой мебелью и всем, что нужно. В село провели интернет, построили дорогу.Обжились.Но когда смотрю видео о Донецке всегда плачу Прошло почти 7 лет.Вздрагиваю от резких звуков.Нам с мужем 75 и 72 года.Інколи були неприємності, з водіями автобусів.А взагалі люди тут звичайні, навіть добріші ніж дома .Для мене тепер і тут нормально і зручно.
Тільки жити вже недовго.Нам ніхто не допомогав і ми нікого не просили.Для мене щось просити це табу.Справляемося самі поки що.
Є дві сторони медалі... і як не крути: як ти ставишся до людей, так і до тебе будуть, і навпаки......
Головне це не язиковий бар'єр , всі розуміють мову ,головне що там у чоловіка в мозгах . Мало тут таких які чекають руський мир у ваших домівках . Чи в Києві чи в Харкові не розмовляють на російській . Це оці політичні ігри політиканів що цим пользуються .
Не завжди це працює. Далеко не завжди.
Полюби ближнього свого, як самого себе. ❤️❤️❤️
Шановний, не ВПО, а БІЖЕНЦІ!!! Бігли від бомб і снарядів в чому були, рятуючи себе і дітей! Часто за великі гроші вивозили знайомі! А держава тільки пропонує: виїзджайте з окупованих територій." А як, за який кошт їх це не хвилює! І як "виживають" на тих територіях старі,хворі, немічні люди без пенсій і гуманітарної допомоги нікого не хвилює!...А тим більше, якщо назначили дві операції,а лікарів немає,... Так що, шановний, БІЖЕНЦІ !!! Вони і в Африці БІЖЕНЦІ !!! А ВПО - то зовсім інше: то організовано ДЕРЖАВОЮ, БЕЗКОШТОВНО, (культурно і ввічливо)......
@Татьяна Яковенко аренда навіть зашморганої кімнати без умов коштує вдвічі більше
@EmiliaV дякую, що пишете правду. Підтримки дійсно немає ніякої. Умови жахливі. А ті кого знімають у роликах, їм просто пощастило.
@Таня Руденко ідіть і отримайте ту гуманітарку...
Я приїхала до Львова і розвалилися кросівки. Це було моє єдине взуття. На гуманітарному хабі мені кинули в обличчя - іди і відремонтуй за свої гроші.
@Andjalli Я за вас дуже рада, що вам все виплачують. А ми так і не змогли виїхати з окупованої території,(немає ні грошей,ні здоров'я). Укрпошта з червня не виплачує пенсії. Кожен виживає і рятується, як зможе....
@Andjalli Ви з Харкова? З якого району нашого міста? Мабуть знаєте, що (весь!!!) транспорт зупинився в перший же день війни! На чому люди мали доїхати до вокзалу з Рогані, Салтівки? Там більше 25 км.Чи може в вас є власне авто? У багатьох нема. Знаєте , щоб доїхати до вокзалу треба було заплатити( три- чотири) тисячі.. І то, дуже важко було знайти того, хто б відвіз, за такі гроші.( Тому, що бомбили)
Ми через це просиділи в підвалі 11 днів під бомбами.Будинок вже постраждав.. Не могли виїхати, хоч кудись. І таких було багато. А в той безплатний потяг, неможливо було влізти! Ми не змогли. Платили гроші, щоб довезли до Полтави. Сиділи один у одного на руках. Всі тікали, а їхати було ні на чому. В Полтаві зупинилися у далеких родичів. І одразу почали шукати квартиру в аренду..Так держава платить біженцям 2000. гривень в місяць. Але аренду квартири значно дорожче.